Ви зараз переглядаєте Baldur’s Gate 3: знайомство з грою. Ревью. :)

Демонстрація Baldur’s Gate 3 вразила та змусила повірити, що у рольового жанру все-таки є майбутнє.

Baldur’s Gate – легендарна серія. Саме вона прославила студію BioWare, коли в 1998 році вийшла оригінальна гра. Третю частину розробляють Larian Studios – автори серії Divinity.

Мова піде більше не про саму гру, півтори-годинну демонстрацію якої, думаю, бачило багато зацікавлених, а про те, чому ця гра є самою важливою грою, котра розробляється для всіх ігрових платформ.


ЧОМУ BALDUR’S GATE 3 НАЙВАЖЛИВІША ГРА?

Тому що це рольова гра, справжня рольова гра. Дуже багато відгуків з приводу того, що вона не схожа на першу та другу частини Baldur’s Gate. Але вона й не повинна бути схожа. Грою займається Larian Studios в якій працюють поїхавші на настільних іграх люди і, власне, їхні два шедеври, перша та друга Divinity: Original Sin – це кращі рольові ігри, які були створенні за останній час. Складні, глибокі, наворочені, з неймовірними можливостями, як в системі діалогу та розвитку персонажу так і в боях та при вирішенні головоломок. Ці ігри однозначно варто пройти тим людям, які вважають себе любителями рольових ігор, ігор, яких насправді не так вже й багато, особливо це стосується комп’ютерного світу. Тому що сьогодні, в основному, рольовими іграми вважаються рольові бойовики: ага, є прокачка – значить рольова гра.

На жаль, компанія BioWare, котра в давнину була законодавцем мод, відійшла від цієї схеми. Вона показала, що дійсно повинні являти собою рольові ігри: красиві відеоролики, можливість зваблювати своїх товаришів, ну та більш-менш бадьора бойова система, щоб не втомлювати користувача. Користувача якого? Вірно, середнього, котрий швиденько від усього втомлюється. Що йому потрібно, то це періодично пирскати в очі спецефектами.

Що ж стосується рольових ігор та чому вони так називаються? За що вони багатьма улюблені? Річ у тім, що ці ігри не мають стримуючих факторів в принципі. Мова ж звісно йде про настільні версії, тому що в настільній версії ти граєш навіть не з книгою правил – ти граєш проти гейм-майстера, котрий ставить перед тобою завдання, а ти повинен цими завданнями… ну, як хочеш так і керувати. На тебе виплигує гоблін, що ти зробиш (в тебе нічого нема)? Можеш спробувати з ним порозмовляти, або спробувати його образити. Можеш зняти перед ним штани, або зняти з себе черевики та проїхатись ними йому по обличчю – все що завгодно. Далі гейм-майстер повідомляє – вийшло чи ні, та що з цього вийшло. І це звісно кожного разу цікаво.


ПРЕЗЕНТАЦІЯ BALDUR’S GATE 3

Baldur’s Gate 3 вийде на GOG та STEAM разом зі Stadia.

Чому Baldur’s Gate 3, якою ми бачили її на презентації, викликає захоплення? Не дивлячись на всі ті недоробки та шорсткості, не дивлячись на альфа-версію (яка забагувала в певний момент) та бойову систему, вираховування ймовірності в якій відчуває себе не кращим чином (хибити кожен раз при ймовірності потрапляння в 90% – це ні в які рамки). Але нам показали, що в цій рольовій грі у героя тонна методів та засобів при проходженні одних і тих же ситуацій. Більш того, так, це Baldur’s Gate: це знайомий всесвіт та знайомі раси. Нам показали генерацію персонажа, де можна вибрати з безлічі різноманітних рас, вибрати передісторію, передвстановленого персонажа, який вже має бекграунд та вже сформовану зовнішність (нам його то й показали).

З чого починається історія? З чудового ролика. Коли я його дивився, чесно кажучи, я був шокований. Тому що саме цього, напевно, я бажав при першій демонстрації Diablo 4: саме такого тиску, саме такої агресії, саме такої, знаєте, поезії, вираженої в цих щупальцях мерзенних, якихось там чудовиськах, в цьому азарті бою. Ти дивишся і тобі насправді цікаво – що ж буде далі? А не просто якісь пусті розмови ні про що, в темряві.

Вступ був захопливим. Нам показали здоровенний корабель іллітідів. Показали, що головний герой вже спочатку має в собі личинку іллітіда. Що це? Це маленька личинка, яка розвивається в ньому, використовує його як господаря, а потім з людини виходить живий здоровий дорослий іллітід.

Таким чином йому, як головному герою, потрібно найперше позбутись його. Але це, як я розумію, головний квест. Та справа не в цьому – справа в кількості можливостей і насправді, якщо подивитись, то гра дуже схожа на Divinity: Original Sin (в гарному сенсі).


ГЕЙМПЛЕЙ BALDUR’S GATE 3

Розробники не стали відмовлятись від того, що в них було. Це взаємодія з різними рідинами (деякі спалахують, інші випаровуються), є перепади висот, яким виділили величезну увагу (різні висоти дають різні переваги, плюс мапи не пласкі). А де це бачено в рольових іграх щоб мапа являла собою дещо таке завертаюче вгору, потім ще всередину, потім ще кудись через сходи вниз. В загальному якийсь величезний класний лабіринт, що не типово для рольовки класичної школи.

Радує можливість використовувати героєм предметів (наприклад, для будування драбини) та можливість розкласти будь-яку бойову ситуацію: проповзти в стелсі до групи ворогів, дочекатись доки вони зайдуть в займисту рідину та кинути туди вогняну стрілу – ба-бах! і ти красунчик! Збираєш лут та йдеш далі. В наступній бойовій сцені можна було б порозмовляти та домовитись, ймовірно, якби спрацював шанс вірогідності та якби все вийшло у Свена Вінке, голови студії Larian, котрий проводив демонстрацію.

Нам показали можливість зіштовхувати супротивника з п’єдесталу та зістрибувати слідом, кидатись черевиками… показали, що в грі, в принципі, якихось обмежень немає.

Більш того, можна використовувати буквально все, що потрапить під руку, для того щоб перемогти не кількістю чи скілами, а майстерністю та логікою. Ну, а потім вмикається довбана математика. Моя особиста думка, що вираховування цих процентів ймовірності спрацьовування того чи іншого навику тут трішки зайве. Ну, що поробиш, адже гра корінням сягає настільних правил, тому доводиться так робити. Я лише сподіваюсь, що це як слід потюнінгують. Інакше це буде завантаження, перезавантаження, перезавантаження….


ВИСНОВОК

Це насправді рольова гра нового покоління, не за графікою, не за технологіями, а за можливостями. Річ у тім, що компанія Obsidian та й більшість інших розробників рольових ігор звикли працювати за шаблоном. Вони створюють приблизно одні й ті ж ігри з більш-менш успішною мальовкою та цікавими історіями. Так, прописати можливий розвиток подій потребує величезної уваги. Але тут розробники врахували не лише діалоги та не лише основу бойової механіки. Ні, вони зробили акцент на бойовій механіці, вони зробили акцент на вирішені загадок та зробили їх захопливою частиною процесу, як це було в Divinity: Original Sin.

Baldur’s Gate 3 не змушує діяти за шаблоном. Вона надає тобі кучу інструментів та каже: -Дій, досліджуй, бийся, вирішуй загадки! Як хочеш! Все у твоїх руках!

Чесно кажучи, я в шокований від демонстрації Baldur’s Gate 3. Я такого не очікував. Я засліплений. Я вражений. Я чекаю.


Можливо буде цікаво: Diablo 4 – анонс гри та перші враження


Vlad Zima

Залишити відповідь