Ми проводимо багато часу з мобільними девайсами – як в справах, так і просто вбиваючи батарею. До вашої уваги шедеври мобільних ігор, щоб ваш безглуздо потрачений час став якіснішим.
МОБІЛЬНІ ІГРИ
ODDMAR
Платформери, на мою думку, ідеальний жанр для мобільних пристроїв. Вони приносять багато веселощів, прості в освоєнні, але потребують певного скіла. На жаль, знайти хороший платформер для мобілки – це щось з ряду фантастики. Але, якщо все ж таки вийшло, то це все – любов.
Не дивлячись на те, що з “Oddmar” я познайомився досить недавно, для мене вона стала одним із шедеврів мобільної ігрової індустрії, про який не соромно не лише говорити, але й мріяти про порт на старші платформи.
Гра розповідає про вікінга Оддмара, якого й вікінгом то можна назвати з натяжкою: жінок не крав, в розбоях участі не брав, села не спалював, жив за чужий рахунок і вважав це нормальним. Звичайно ж інші вікінги глузували з нього, а вождь не витримавши такого нахлібника відправив його наодинці грабувати ліс. Там, напевно, Оддмар і загинув би, якби йому не з’явилась лісова фея, котра, як і годиться, розповідає про велике призначення та дарує чарівний гриб, наділяючий неймовірними силами. Так розпочинаються наші пригоди в казковому скандинавському світі.
З перших секунд “Oddmar” можна сплутати з останніми частинами “Rayman” і це великий комплімент. Неймовірно барвистий затишний візуальний стиль, чудова анімація всього, бадьорий саундтрек та звуки, секретики з монетками та додатковими етапами, змінні елементи від рівня до рівня – аналогії тут не уникнути. Але прикол в тому, що “Oddmar” набагато ближче за духом до останніх ігор “Rayman” ніж мобільна версія самого “Rayman”. Ні, вона також чудова й рекомендована до ознайомлення, але все ж “Oddmar” саме той платформер, який ми звикли бачити на консолях чи комп’ютерах.
Він цілісний, фактично позбавлений недоліків ігор для мобільних пристроїв. Хіба що доведеться звикати до керування, але це допустима жертва, адже на вас чекає прекрасний візуальний стиль, гарна пригодницька історія та захоплюючий веселий геймплей у дусі найкращих представників платформерів. Так що, якщо раптом не знаєте у що пограти, то “Oddmar” чудовий вибір. Напевно ще не раз будете перепроходити.
LONEWOLF
Ігри про снайперів – штука досить специфічна. Якщо вони зроблені для казуалів, то швидко набридають та викликають незадоволення профільної аудиторії. Якщо хардкор – задоволення від неї отримує невелика групка людей, якщо взагалі отримає.
Але “Lonewolf” мене приємно здивувала, причому в ній нема чогось надзвичайного. Майже всю гру ми спостерігаємо через снайперський приціл, накопичуємо грошики на нові гвинтівки та спорядження, вбиваємо кого потрібно. В перервах дивимось на малюнки, які рухають нехитрий кримінальний сюжет кінцівка якого стає зрозумілою вже десь на середині гри.
Але “Lonewolf” підкуповує, в першу чергу, завдяки своїй атмосфері. Серйозний тон та історія про стріляючого без промаху загадкового профі зі своїми туманними цілями змушує проходити рівень за рівнем. Тим більш, як за підручником, спочатку вони здаються до страху простими, але потім стають все складніше й складніше.
Наприклад, на одних локаціях потрібно враховувати відстань, силу вітру (а інколи нам взагалі дозволяють стріляти з автомата по виповзаючих цілях). Іноді гра перетворюється в таку головоломку, де потрібно зрозуміти в якому порядку та як потрібно зняти супротивників. А іноді вмикається тест на реакцію, де, буквально, пара секунд зволікання призведе до смерті.
В “Lonewolf” прекрасно вивірений баланс. Він не занадто простий, але й не занадто складний, тому підійде абсолютно будь-якому гравцю. Навіть можете полоскотати собі нерви, якщо вирішите пройти всі рівні стріляючи лише в голову та без промахів. “Lonewolf” відмінна гра, яка, за ідеєю, повинна мати продовження і я на нього чекаю.
COMMAND AND CONQUER: RIVALS
Зараз сам не вірю, що це пишу, але “C&C: Rivals” не погана. Не погана настільки, що сама прикра та важлива помилка цієї гри в назві. Не паразитувала б вона на популярному імені, то скоріш за все не отримала б всього того хейту, який на неї вилився.
Electronic Arts не вірно створила рекламну компанію. “C&C: Rivals”, не дивлячись на те, що нам не сподобалось, не така масштабна та складна, щоб виділити їй двадцять хвилин на E3. І вона вже точно не схожа на класичний “Command & Conquer” щоб мати це ім’я.
Але як самостійний продукт Rivals впевнено займає свою нішу. По суті це PvP стратегія збудована на одній механіці: камінь-ножиці-папір. Ви вибираєте генерала зі своїми унікальними здібностями, складаєте колоду із декількох юнітів та вилазите на невеличку мапу. Відправляєте Харвестери на Тиберіум, ставите будівлі та викликаєте війська.
Ось тут починаються нюанси. Кожен юніт має свою певну функцію: може нападати одним типом військ, але загинути за секунду від інших. Тому потрібно чітко розуміти, як грає ваш опонент та намагатись виводити на мапу контрвійська.
Не дивлячись на простоту задумки та зрозумілі правила, гра відкриває доволі широке поле для тактичних маневрів. Більш того, обрані вами методи ведення бою можуть обернутись проти вас, цілком несподівано, та вам доведеться адаптуватись прямо під час поєдинку.
Через свій формат, де битви тривають, від сили, хвилини три, Rivals потребує бути в постійному тонусі, слідкувати за ситуацією. Той факт, що матчі знаходяться буквально за декілька секунд (що мене, до речі, сильно здивувало), змушує сидіти в грі не десять хвилин, а години півтори: якщо влився, то відірватись дійсно важко.
Правда, чим довше граєш, тим повільніше тобі відкриваються нові юніти: більше накопичуєш ресурсів для їх прокачки. Тому гра починає втомлювати та коли вилазить який-небудь ворожий King з його анігілюючими все та вся вежами, починаєш поглядати на коробочки з валютою, які (що також сильно здивувало) фактично про себе не нагадують та сховані в окремій непомітній вкладці (хоча, здавалося б, гра то від Electronic Arts).
В загальному, сама по собі “Command & Conquer: Rivals” приносить непогану дозу задоволення та нехило затягує свій геймплей.
KNIGHT BRAWL
Ви з’являєтесь у броні з бочки, на голові у вас каструля, в руках меч, який крутиться. Напроти вас такий же вояка. Ви сходитесь в абсурдному поєдинку, крутите мечами довкола своєї осі – і це неймовірно весело!
Це весь геймплей та вся суть “Knight Brawl” і вона чудова у своїй простоті. Ніякого сюжету, ніякого підгрунтя. Вам просто пропонують махати зброєю, збирати гроші на нові обладунки, щити та зброю, та зіштовхуватись з більш грізними противниками в більшій кількості. Чим дорожче ваше спорядження, тим більше ви витримаєте влучень, тим швидше будете перемагати супротивників. Це може прозвучати нудно, але насправді (і це правда) гра вкрай цікава.
Завдяки дивній бойовій системі та фізиці персонажів, кожен бій не схожий на попередній. В якийсь момент навіть починаєш застосовувати щось на кшталт тактики в поєдинках.
“Knight Brawl” – це одне з самих веселих та самих цікавих відкриттів в мобільному секторі останнім часом. Єдиний та самий великий мінус в грі – відсутній мультиплеєр. З живими супротивниками бої приносили б ще більше веселощів.
FIRST STRIKE: FINAL HOUR
Навіть у 2019 році у людства все ще достатньо бомб, щоб повернутись в кам’яний вік. Саме такими словами зустрічає нас Final Hour. Хоча в кам’яний вік повертатись ми не будемо, чи, по меншій мірі, цього не побачимо.
У грі всі країни раптом з’їхали з глузду, та вирішили відправити десятки ядерних гостинців один одному. Наша задача відправити більше боєголовок сусідам ніж вони нам та постаратися вижити ставши єдиною ядерною державою на випаленій кулі.
Сама по собі гра це така собі стратегія. Вибираєте одну із країн, організовуєте захист, створюєте ракети різної дальності, захоплюєте території, створюєте союзи з іншими державами та прокачуєте гілки навичок, щоб відкрити доступ до надпотужної ракети.
На словах все звучить досить просто, але насправді попітніти доведеться неабияк. Вам доведеться слідкувати буквально за всією земною кульою та прораховувати ситуацію на декілька кроків наперед, при цьому не забувати замовляти покращення, створювати оборонні ракети, розширювати свої володіння.
Чим вищі ваші успіхи, тим більше країн вам відкриється та тим вище складність ви зможете обрати.
“First Strike: Final Hour” – це дійсно дуже стильна, продумана та складна стратегія, в якій не важко розібратись, але важко отримати перемогу.
Може буде цікаво: Порівняння популярних сайтів з далеких 1994 по 2019
Простіші шедеври мобільних ігор для приємного проведення часу в подорожі чи черзі
MAGIC TOUCH: WIZARD FOR HIRE MAGIC TOUCH
Гра для тих хто ностальгує за міні-іграми або заклинаннями з Гаррі Поттера. Ви граєте за чарівника на вежу якого спускаються вороги на кульках. Ці кульки потрібно лопати певними фігурами, котрі ви повинні малювати пальцем на екрані. Цілі, як такої, нема: просто надирайте більше очок. Але сам процес малювання заклять досить потішний. Та чим далі граєте, тим більш “Magic Touch” стає грою на реакцію.
DUNGEON CARDS
Оригінальний рогалик, де ваша головна задача вижити як можна довше. Гра виглядає як поле з дев’яти карт, одна з яких – ваш лицар, котрим ви керуєте вибираючи напрямок. А решта – або ваші вороги, або речі та зброя.
Щоб перейти на наступний рівень ви повинні набрати певну суму золота, яке випадає з ворогів. Вони у свою чергу з’являються рандомно, мають свої особливості та специфічні прийоми, тому вам доведеться частенько думати куди рухатись, кого вбити першим та як взагалі вижити в настільки обмежених умовах. В допомогу вам надають закляття, котрі можуть врятувати в самий небезпечний момент. А можуть і не врятувати – це вже як пощастить. Не дивлячись на всю простоту гра може не на жарт затягнути.
TOMB OF THE MASK
Ідеальна гра для невеликої ігрової сесії. Ви граєте за дещо схоже на людину, яка може рухатись лише в чотирьох напрямках, але при цьому не проти прилипнути до стелі та стін. Ваша задача пройти мережу тунелів-лабірінтів повну пасток та ворогів.
Чим далі ви проходите, тим цікавіше та оригінальніше стають рівні: з’являються портали, рухомі платформи та інша жуть. Тому хочеться проходити все далі й далі.
Єдиний мінус – просто неймовірна кількість реклами та банерів. Лише увімкнувши гру вона запропонує вам оформити підписку. А далі не посоромиться пропонувати вам купувати скриньки, якісь маски та показує рекламу, яку не можна пропустити. І все це на протязі хвилини.
Єдиний вихід – вимкнути інтернет. Лише так можна отримати від цієї гри максимум задоволення.
Можливо буде цікаво: Ігри для ноутбука або слабких комп’ютерів
